А як би вчинив ти?

13 березня в літературній вітальні бібліотеки Сумського державного університету в рамках Всеукраїнської акції «Моральний вчинок» відбувся диспут на тему: «Як би я вчинив на її місці?». Захід організовано зусиллями Гендерного ресурсного центру,  Центром підтримки сім’ї та колективом бібліотеки. В основу диспуту покладена реальна історія небажаної вагітності студентки, яка закінчилася дітовбивством.

 Учасниками диспуту стали студенти І курсу факультету електроніки та інформаційних технологій. Тема зачепила хлопців та дівчат «за живе». Не зважаючи на формальну дорослість (середній вік учасників - 18 років), студенти говорили про високу значимість для них думки батьків, визнавали, що спілкування з останніми є досить проблематичним, і тому сучасна молодь не завжди готова обговорювати інтимні стосунки з найближчими людьми. У той же час приємно вразили вислови окремих студентів - «Мені пощастило з батьками».

Юнаки та дівчата майже одноголосно визнали, що відповідальність за статеву поведінку мають нести і чоловіки, і жінки. При цьому кожен із партнерів розраховує на правильне рішення іншого, чим засвідчують зниження власного контролю за вчинки.

Як з’ясувалося у ході дискусії, у випадку небажаної вагітності молодь схильна надавати перевагу зверненню до офіційних лікувальних установ. Хоча і фрагментарно, але має місце обізнаність стосовно послуг «Клініки, дружньої до молоді», та про можливості звернення до психологічної служби університету.

Студенти дійшли згоди, що намагання одноосібно вирішити таке доленосне рішення, як народження дитини, може стати непосильним випробуванням. А у разі виникнення ситуацій, які здаються безвихідними, доцільним є звернення за допомогою до оточуючих, та, навзаєм, колектив не має залишатись осторонь. Бо саме ігнорування проблем іншого, байдужість до того, що відбувається поряд з нами певною мірою спричинили перебіг подій, що завершилися трагедією для багатьох людей, а не лише самої дівчини та її батьків. Прикро, що осуд та покарання за скоєне дістається виключно горе-породіллі, і майже не торкається іншого учасника трагедії – тата дитини, який чи то за збігом обставин, чи то вже за традицією не фігурує у справі, як повноправний співучасник. Напевне, відповідальність та небайдужість – це саме ті людські цінності, яких так не вистачає в моральному обличчі багатьох наших сучасників та сучасниць…

 Гендерний ресурсний центр,
Відділ інформаційно-рекламної діяльності