У світі щороку проводиться ціла низка акцій, покликаних привернути увагу до екологічних проблем. Одна з них – Година Землі – відзначається у березні. Цього року захід відбудеться 29 березня. Про суть акції, про головні загрози для екосистеми планети та важливість дбайливого ставлення до природи  поговорили з Леонідом ПЛЯЦУКОМ – професором, доктором технічних наук, завідувачем кафедри екології та природозахисних технологій Сумського державного університету.

Як виникла ідея проведення акції «Година Землі»? Яка її головна мета?

- Є кілька версій щодо виникнення цієї ініціативи. Деякі джерела пов’язують її започаткування з акцією, що відбулася 1970 року у США. Тоді американський сенатор Гайлорд Нельсон спільно зі студентами Гарвардського університету влаштував кампанію на підтримку планети, до якої долучилися близько 20 млн учасників. Значно більших обертів набув екологічний рух, започаткований в Австралії на початку 2000-х років. Він полягав у вимкненні світла та відключенні електроприладів на одну годину і отримав назву « Година Землі». Захід поширився світом, став проводитися щороку і має на меті привернути увагу людей, організацій, бізнесу та загалом країн до екологічних проблем планети, об'єднатися для їх вирішення. Акція покликана надихати людей щось змінити в своєму житті заради планети.

Які основні екологічні проблеми наразі існують у світі?

На мій погляд, оскільки я займаюсь техногенною екологією, прикладною екологією, світова спільнота, насамперед, повинна звернути увагу на ріст техногенної напруженості, змін в екосистемі Земної кулі. Передусім, це зміна клімату, глобальне потепління. Дехто пам’ятає, як у кінці 80-х – на початку 90-х років в нашому сумському регіоні снігове покриття сягало півтора-два метри, температура середня була десь -8, -10 взимку. І порівняйте з нинішнім температурним режимом. Чому нам слід непокоїтися? Бо унаслідок кліматичних змін спостерігається стрімке танення льодовиків в Арктиці. Ріст активності розтавання арктичного льоду десь 4-5% щороку. А це означає, що за час нашої розмови якийсь острівець в океані вже пішов під воду. Також танення льоду впливає на підвищення рівня океану. І ми стоїмо на порозі того, що людство стикнеться з ще однією великою проблемою – необхідністю переселення жителів низки країн. Це – небезпечна ситуація і великий виклик для світу. Разом з тим, актуальною є проблема нестачі питної води. Вона стосується й України також. Здавалося б, чого перейматися? У нас є великі річки – Дніпро, Південний Буг. Країна впроваджує європейський метод управління водними ресурсами, що полягає у контролі за змінами та регулюванні водного балансу. Управління охоплює дев’ять річкових басейнів, три з них – це басейни Дніпра. Проведено моніторинг водних ресурсів, створено сучасні лабораторії, які досліджують ці процеси.  А при цьому в країні бракує питної води. Сумщина в кращій ситуації, оскільки перебуває в зоні артезіанських свердловин. Але низька екологічна культура, промислові викиди призводять до техногенних проблем. У нас є, на жаль, приклади закриття свердловин через це. Тобто вода стала не вживаною. І це – велика проблема, адже вода – джерело людського життя. Без води людина не може жити.

Чи поглибились екологічні проблеми в Україні у зв’язку з війною?

Звісно, війна впливає на всі складові життєдіяльності. Вона вбиває людей, знищує інфраструктуру, шкодить довкіллю. Якщо говорити про негативний вплив на атмосферу, то це величезні викиди. Страждають заповідники, страждають чорноземи, страждають водойми. Наша область межує з росією, протяжність кордону становить більше 560 км. За кожним кілометром можна порахувати, якої шкоди завдає зброя. А ворог використовує різні види потужної зброї. Негативний вплив на грунт – величезний. Ми розпочали проведення  досліджень на деяких територіях Сумщини, зокрема в Миропіллі. Досліджуємо все: воронки, їхню глибину, технічні компоненти. Скажімо, кілограм якоїсь вибухової речовини викидає із землі десь від півтора до двох кубометрів землі. Маємо результати напрацювань, але вони не надто обнадійливі.

Леонід ПЛЯЦУК зауважив, що спектр дослідницької діяльності науковців кафедри екології та природозахисних технологій охоплює широке коло актуальних напрямків. У центрі уваги – зниження техногенного навантаження від об’єктів теплоенергетики шляхом використання високоінтенсивного газо- та водоочисного обладнання; системний підхід до біоремедіації ґрунтів, забруднених комплексно нафтою та важкими металами; розробка технології виробництва та спалювання композиційного палива з одночасною утилізацією промислових відходів; утилізація відходів за допомогою біотехнологічних процесів для отримання цільових продуктів (біопаливо, дигестат та інші корисні біопродукти); розроблення технології утилізації та знешкодження небезпечних відходів і компонентів ракетного палива; еколого-синергетичний підхід до процесів зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище; біоіндикаційні дослідження міських екосистем.

Науковці кафедри системно виконують дослідження у галузі екології та технологій захисту навколишнього середовища за тематиками «Оцінка техногенного навантаження регіону при зміні інфраструктури промисловості» та «Зниження техногенного навантаження на довкілля від обʼєктів нафтовидобування: перспективи застосування біотехнологій».

Частину досліджень кафедра проводить спільно з колегами з інших кафедр Сумського державного університету, а також у співпраці з науковцями провідних університетів України, Європи та світу, зокрема в межах грантової діяльності.

У Години Землі є багато критиків, які вважають акцію марною. На Вашу думку, чи ефективний цей захід?

«Звісно, що відключення електрики на годину не зупиняє турбіни на електростанціях. А якщо електростанція вимкне генерацію, годину постоїть, а потім почне повертати – енергетичних втрат буде море, а техногенних ще більше. Тож не варто очікувати від таких акцій економічного чи екологічного ефекту. Разом з тим, я цілком переконаний в доцільності проведення подібних акцій. Глобальне потепління, танення льодовиків, вимирання цілих популяцій рослин і тварин, виснаження озонового шару, закиснення океанів, деградація природних ресурсів. Всі ці явища сталися через нас, людей. І щодня ми продовжуємо наближати нашу планету до екологічної катастрофи. Аби хоч якось протистояти цьому процесу щороку у світі проходять тисячі екологічних акцій. І їх, на моє переконання має бути ще більше. Мета таких заходів – постійне нагадування людству про глобальні екологічні проблеми, про необхідність пошуку методів їх вирішення», - підсумував Леонід ПЛЯЦУК.