13 квітня 2025 року стало однією з найтрагічніших дат в історії Сумського державного університету та міста Суми. У світлий день Вербної неділі – свята миру, віри й благословення – ворог приніс біль, скорботу та непоправні втрати. Ракетна атака в середмісті забрала життя 35 людей.

Ця трагедія глибоко торкнулася університетської спільноти. Серед загиблих – дві студентки навчально-наукового медичного інституту СумДУ: Дарія Лобода та Світлана Штепа. Світлі, талановиті, сповнені мрій і планів – такими вони назавжди залишаться в нашій пам’яті.

Удар був цинічним і прицільним – по мирних людях та цивільних спорудах. Значних пошкоджень зазнали корпуси університету: конгрес-центр – інфраструктурна перлина СумДУ, навчальний корпус №2 та інші будівлі.

У річницю трагедії біля понівеченого корпусу університету відбувся мітинг-реквієм. Представники адміністрації, викладачі, студенти й працівники СумДУ, а також представники обласної та міської військових адміністрацій, волонтери й небайдужі мешканці міста зібралися, щоб вшанувати пам’ять загиблих.

Під час заходу студенти з плакатами закликали водіїв авто зупинитися й віддати шану тим, кого вже немає серед нас. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти на місці трагедії.

«Пам’ять про тих, чиї життя обірвала ця трагедія, назавжди залишиться з нами. Ми продовжуємо жити, навчати й творити майбутнє. Наші викладачі й науковці докладають зусиль, щоб наблизити мирні дні, коли Суми знову наповняться посмішками. Попри біль і втрати, університет не залишився наодинці з бідою – ми відчули потужну підтримку академічної спільноти України, друзів і міжнародних партнерів. Ця солідарність стала для нас джерелом сили та віри у відновлення. Ми щиро вдячні за кожен прояв допомоги й співчуття. Для Сумського державного університету це надзвичайно важливо», – наголосила в.о. ректора, перший проректор Інна ШКОЛЬНИК.

Сумський державний університет відбудовує зруйноване. Йдеться не лише про стіни – ми відновлюємо простір для життя, знань і розвитку. Ворог може руйнувати будівлі, але безсилий зламати нашу пам’ять, єдність і внутрішню силу спільноти.

Сьогодні на місці удару – квіти та свічки як символи шани, скорботи й незгасної пам’яті.

Схиляємо голови в жалобі за невинно вбитими. Віримо: за кожен злочин, за кожне зруйноване життя агресор понесе справедливе й неминуче покарання.

Вічна пам’ять загиблим… Сил та незламності живим!