Дата публікації:
24 березня 2022
Кількість переглядів:
1718
Поділитися:

На початку війни кількість іноземних студентів в Сумському державному університеті сягала близько 1700 осіб. Усі вони опинилися у епіцентрі подій і пережили те саме, що й кожен українець. Чи захочуть вони продовжити навчання в СумДУ після закінчення війни? Героїня нашого інтерв’ю – Мейбл, студентка з Нігерії, яка навчалася в магістратурі навчально-наукового інституту бізнесу, економіки та менеджменту.

Вона отримала диплом бакалавра та повернулася, щоб отримати диплом магістра. У СумДУ Мейбл зустріла пандемію коронавірусу, а тепер ще й війну. Для нас вона розповіла, як чекала на евакуацію, як виїжджала і чи планує повернутися в Суми після війни. 

Мейбл, кілька років тому ти закінчила в СумДУ навчання за рівнем «бакалавр»і повернулася, щоб отримати диплом магістра. Які переваги університету допомогли тобі обрати саме його?

Сумський державний університет підготував мене до того, щоб я стала тією незалежною, працьовитою та самодостатньою жінкою, якою я є сьогодні. Спершу я не планувала повертатися за ступенем магістра, бо отримала фантастичну базу знань під час бакалаврату. Але потім змінила свою думку.

 Як проходило навчання в СумДУ під час епідемії коронавірусу? Ти відчувала, що університет працює якісно?

Не було причин для хвилювання під час навчання в СумДУ в період пандемії. Університет вжив кардинальних заходів для забезпечення безпеки всіх студентів. Усі заняття проходили онлайн і весь процес проходив без стресу.

 Як ти дізналася про те, що Росія напала на Україну? Які були твої думки?

Коли я почула про перший напад на Київ, то у мене виникли сумніви, що Росія вторгнеться в Суми. Тоді я все ще відчувала себе в безпеці. У мене навіть були заняття в той день, і все здавалося нормальним. Проте, коли я почула постріли, то зрозуміла, що ми справді на війні.

 Чи підтримували ви одне одного з нігерійської громади? Що ви робили спільно під час війни?

О так, ми підтримували одне одного. Я пам’ятаю, що студентська спілка ділила запаси (наприклад, продукти харчування та воду) на всіх, що було дуже приємно.

 У тебе були побутові труднощі через війну? Як ти їх долала?

Побутових труднощів я особливо не відчула. Пам’ятаю, як одного разу мені не вистачало припасів, і я звернулася до доктора Тетяни Майбороди, і вона подбала про те, щоб університет надав щось наприкінці дня.

 Чи допомагав тобі й твоїм друзям університет під час війни? З вами хтось спілкувався?

Так, звичайно, я відчувала себе захищеною під час війни. Усі мої викладачі зв’язувалися зі мною, навіть мій освітній агент Сергій прийшов із припасами для всіх студентів. Університет також щодня забезпечував харчування для кожного студента, що було дуже продумано та щедро з їхньої сторони.

 Як ти дізналася про те, що буде евакуація? Чи були в тебе сумніви щодо неї?

У нас був міжнародний студентський чат у Telegram, який створили фахівці СумДУ, щоб передавати важливу інформацію студентам. Про евакуацію дізналася в цьому ж чаті. Я терпляче чекала, поки нас усіх евакуюють.

 Як був організований процес виїзду?

Евакуація була організована, як необхідно. Протягом усієї подорожі я відчувала себе в безпеці, а також небайдужою організаторам поїздки, тому що на різних зупинках нас забезпечували такими продуктами, як закуски/чай/кава/суп.

 Що ти відчула, коли опинилася у відносно безпечному місці?

Усе відчувалось інакше. Я скучила за домом (Сумами). Я не була у захваті від переїзду в іншу країну. Я просто мала заспокоїти батьків, оскільки вони хотіли, щоб я виїхала.

 Ти зараз продовжуєш свій шлях сама, чи з кимось зі студентів СумДУ?

Зараз у мене є друг сім'ї, а також друг мого друга сім'ї (обидва з СумДУ). Вони мешкають зі мною. Ми всі тут сподіваємося на краще.

 Чи хотіла б ти продовжити навчання в СумДУ?

Однозначно я закінчу навчання в СумДУ, з війною чи без. Я почала в СумДУ і закінчу в СумДУ.

 Чи є щось з Сум, чого тобі не вистачає?

О так!!! Я сумую за тишею, доступною вартістю життя та своїми викладачами. Сумую за рідними Сумами.

 Що б ти хотіла побажати СумДУ та Україні зокрема?

Я хочу побажати Україні успіхів та великих досягнень у майбутньому. Одне, у що я вірю в житті – це те, що все відбувається не просто так.

Я вірю, що Україна вийде сильнішою, більшою й квітучою. Цю країну всі дуже люблять.

 

Сумський державний університет,
вул. Харківська, 116,
м. Суми, Україна, 40007

Контакти для екстреного зв'язку
Інша контактна інформація
Доступ до публічної інформації

Сумський державний університет
вул. Харківська, 116,
Корпус Г, кімната 312
Тел. : +38 0542 687835
e-mail: [email protected]

Сумський державний університет
вул. Харківська, 116,
Корпус Ц, кімната 307
Тел.: +38 0542 687899
e-mail: [email protected]