укр 
eng 
Випускниця юридичного факультету Єгана Іскандерова мешкає в Баку та працює головним юристом банку, а ще вона планує стати суддею та старанно готується до іспитів. Але перші юридичні іспити Єгана складала саме в СумДУ. Про свої незабутні студентські роки вона розповіла для проєкту «Згадай себе в аудиторії».
Цей рік для СумДУ є ювілейним. Університет відзначає 75 років. Чому свого часу Ви вирішили обрати СумДУ та юридичний факультет? У якому році це було?
Мій батько завжди мріяв, щоб я вчилася на юриста. Свого часу я навчалася у школі в Азербайджані, у місті Баку. У цей час мої батьки мешкали в Україні, і я збиралася переїжджати ближче до них. І коли настав час обирати університет, я почала вивчати заклади вищої освіти по всій Україні. Я вступала в 2009 році. На той час серед класичних ЗВО України СумДУ посідав четверте місце в країні – тож, я розуміла, що це престижний та сучасний університет.
Розкажіть, будь ласка, де Ви зараз працюєте.
Я мешкаю в Баку та працюю в банку головним юристом.
Чи важко Вам було адаптуватися до законодавства Азербайджану після навчання в Україні?
Важко не було, адже я отримала змістовну базу в СумДУ, потрібно було лише вивчити деякі закони.
Що насамперед згадуєте, коли йдеться про СумДУ? Чи траплялися з вами цікаві студентські історії?
Звичайно, траплялися. За п’ять років мого навчання таких історій було доволі багато. Коли йдеться про СумДУ, насамперед, я згадую студентські роки, своїх друзів, одногрупників та викладачів. Це були найкращі роки мого життя. Не можу навіть виділити якусь одну історію, бо кожна з них – особлива. Ці роки закарбувалися в моїй пам'яті назавжди. Україна для мене – другий дім.
Яка з дисциплін, що вивчаються, подобалася найбільше? Що було найскладнішим під час навчання?
Усі предмети були цікавими, насправді. Дуже подобалась криміналістика, сімейне право. Доволі важко мені давалась українська мова, бо коли я приїхала до Сум, мову я не знала зовсім. Тим більше, що всі предмети ми вивчали українською, тому вчитися було важкувато.
Певно, й іспити було складати не легко. Чи можете згадати, який для Вас був найскладнішим?
Складати іспити завжди складно. Наприкінці кожного семестру у нас була сесія, звичайно ж, було завжди багато іспитів та заліків. Багато нервів було витрачено, але зараз згадуєш все це з посмішкою і розумієш, що в цьому теж була своя родзинка. Мені дуже допомагали мої одногрупники – вони були дуже добрі, я з ними досі спілкуюся. Викладачі також із розумінням ставилися до мене.
Чи був у Вас улюблений викладач і до кого на пару пішли б прямо зараз?
Так, я б зараз задоволенням пішла на пару до Юрія Павловича, на жаль, не згадаю прізвища. Він був одним із моїх найулюбленіших викладачів, його лекції були дуже захопливими. Він був добрим, але водночас вимогливим.
Чи було щось, чого не вистачало під час навчання?
Не можу зараз згадати, чого мені не вистачало під час навчання. Мені здається, всього було достатньо. Я рада, що я обрала навчання в Україні та Сумський державний університет. У мене там було все – друзі, знайомі, навчання, студентське життя – я брала участь в усіх можливих конкурсах.
Ви більше спілкувалися з українцями чи іноземними студентами?
Коли я тільки вступила на навчання, я була єдиною іноземкою в групі. Десь курсі на третьому до нас доєдналися троє туркменів. Не знаю, навіть, із ким я спілкувалася більше – багато спілкувалася з українцями, адже ми разом навчалися, та й з іноземцями також, бо мешкала в гуртожитку, де було багато іноземців.
Розкажіть, будь ласка, про життя в гуртожитку.
У нас була цікава традиція – щонеділі ми з дівчатами з гуртожитка збиралися в когось у кімнаті та приносили наші національні страви. Готували разом. Це було дуже цікаво, адже в гуртожитку мешкали представники різних національностей. До того, як поселитися в гуртожитку, я жила на квартирі, і мені там було дуже сумно, а коли переїхала в гуртожиток – весело.
Що, на Вашу думку, найважливіше в житті кожного студента?
Я вважаю, що в житті кожного студента важливим є університет, в якому він навчається, викладачі, звичайно ж, навчальна група, одногрупники. Потрібно вміти балансувати навчальне життя і водночас мати час відпочивати та насолоджуватися студентським життям.
За що Ви найбільше вдячні університету?
Я вдячна університету за знання, які я здобула тут, за друзів, яких я знайшла на все життя! Дуже хочу приїхати в Україну, побачити своїх друзів, і сподіваюсь, що моє бажання неодмінно здійсниться.
Диплом СумДУ, на Вашу думку, це престижно?
Я вважаю, що диплом СумДУ – дуже престижно. Особливо це престижно в моїй країні, в Азербайджані, оскільки фахівці з України дуже затребувані і високо оцінюються.
Дякую за інтерв'ю. Насамкінець охарактеризуйте університет кількома словами.
Університет СумДУ – це сучасний, престижний університет, в якому справді можна здобути знання та насолодитися своїми студентськими роками. Сучасним студентам я бажаю жити кожним днем, адже студентські роки – справді найкращий період життя.
Спілкувалася студентка групи ЖТ-12 Софія Грененко
Фотосвітлини – з особистого архіву Єгани Іскандерової
