В особистих кабінетах студентів та викладачів СумДУ є кнопка з назвою TRES. Що це, який її функціонал? Сьогодні ми дізнаємося про цю платформу більше від засновника та студента факультету електроніки та інформаційних технологій – Романа Євтушенка.

— Це що таке TRES та яка його мета?
— TRES – це платформа, створена студентами для студентів, де здобувачі освіти можуть ставити питання, скаржитися на щось або пропонувати свої нові ідеї адміністрації університету. Це може бути деканат, ректорат, якась відповідна служба.

—Як зародилася ідея зробити для цього цілу платформу?

— У 2022 році я був заступником студентського декана, і саме тоді в мене зародилася ця ідея, адже було багато запитів від студентів. Також раз на рік студдеканат збирає питання, які цікавлять студентів, і ставлять їх декану. Там було багато таких запитів: проблеми з гуртожитком, де отримати довідку про навчання, що таке академічна мобільність – і купа таких нюансів, щоб все це запитати.

Спочатку була створена Google-форма, де студент міг написати свої питання або свої скарги. Але все-таки Google-форма – не була ефективна. І тому виникла ідея, я знайшов фахівців-програмістів – і ми захопилися: «От, давайте створимо відповідну платформу».

Все це зайняло рік: потрібно було розробити концепцію, який механізм буде, як студент буде заходити на цю платформу. Наприклад, у запиті повинні бути статуси, бо можна просто відправити запит і не дізнатися, що на нього відповіли. Враховували й те, що студенти найбільше люблять скаржитися, але ми все-таки подумали, що повинні бути також запитання і пропозиції. Чисто робити платформу для скарг – не дуже гарна ідея.

Навесні 2023 року з командою ми почали роботу, а уже взимку 2024 року запустили в роботу. І ще ми їздили до Львова на стартап і презентували свою ідею. Перемог ми там не здобули, але до нас підходили учасники і говорили,  що це крута ініціатива.

— Ви сказали, що є можливість писати не тільки скарги. А які ще опції передбачені?
— Є функція у нашій системі, називається «Запит». Раніше називався «Тікет», але це більше на айтішному слензі, тому ми замінили на «Запит».

Запит може бути трьох типів: звернення, скарга, пропозиція. Це створено для того, щоб краще орієнтуватися вже адміністрації платформи. Побачив запитання – прочитав, відповів. Якщо скарга – то потрібно розбиратися. Якщо пропозиція – прочитав та на засіданні деканату розповів ідею студента.

У запитів є статуси. Коли тільки запит створений, він отримує статус «новий». А потім цей статус може бути або одразу відхилений, якщо, скажімо, використана ненормативна лексика, або переходить до статусу «прийнятий». А прийнятий запит – це коли призначається відповідальний, який вирішує або допомагає студентові.

Знаю, що є різні телеграм-чати або електронні пошти, проте такі рішення не є централізованими. Ми створили TRES з перспективою, що все буде вирішуватися там. Наприклад, за проблеми з МІКСом – відповідальна така людина. А проблеми з гуртожитком – така-то людина. Повинна бути відповідальність, щоб цей запит не просто влетів, хтось сказав – і все, і про нього забули. Ні.

Далі він переходить у статус «відкритий», тобто над ним наразі працюють. Можуть, звісно, перевести в статус «закритий». Це коли, наприклад, питання: «Де мені отримати стипендію?». Відповідальний відповів у чаті, що там у Г-342. І все, і можна одразу перевести статус у «вирішений» або «закритий». Або можна переходити у статус «очікування». Наприклад, студент каже, що викладач займається булінгом. Для цього потрібні якісь докази. У студента можуть бути ці докази. І в статусі «очікування» студент надсилає докази, і вже далі запит переходить знову ж таки у статус «закритий». Тобто проблема вирішена. Якщо ж студент написав, що його булили, але ніяких доказів надати не зміг – запит буде «відхилений».

Також у цих запитів ще є такі два моменти. Це прапорець анонімності, коли студент може боятися написати про проблему.  І цей запит відправляється зразу адміністрації. Або відкритий, тоді його бачить всі студенти та адміністрація.

Всі запити в основному з’являються на головній сторінці сайту. І студенти можуть їх лайкати. Наприклад, студент написав, що була проблема з МІКСом: не всі можуть побачити оцінку на платформі. Відповідальний за цим питанням помічає, що багато студентів лайкали цей запит. Після цього починалася робота над проблемою.

— Чи присутні якісь конкретні правила комунікації на платформі, блокування за порушення правил?
— Ні, поки що система статусів у запитах частково це перекриває. Якщо студент написав прізвище – «погане слово», то одразу відхиляється. Ну, навіщо там відповідати? З одного боку, так, не дуже добре, що це бачать інші студенти. З іншого боку, це часткова відкритість показує, що такі люди теж існують. Є проблема, що адміністрація трохи неправильно користується TRES. Ми намагаємося це корегувати та пояснювати.

— Чи є ще якісь баги в TRES? Які є проблеми?
— Ми додали опцію, що можна писати запит нам, якщо є якась проблема. Наприклад, на повідомлення не можна реагувати або воно некоректно відображається. Такий запит надсилається нам і ми його вирішуємо.

А от щодо проблем – потрібно розуміти, що в університеті всі структури працюють за правилами. Всі правила прописані в документах, і там є підпис ректора, декана або проректора. Ми розмовляли з вищим керівництвом про те, що потрібно створити документ, який би прописував правила і зобов’язання для платформи TRES. Наприклад, щоб заступник декана не забував про цю платформу та про запити студентів, а був зобов’язаний на них відповідати.

Наскільки я знаю, цей документ був у розробці. Чи підписали його чи ні – я так і не знаю. Наскільки я розумію, ні. І наразі студенти можуть писати багато запитів на платформу, а, умовно, проректор може просто пересилати ці запити іншому відповідальному. Це не його обов’язок, у його посадових обов’язках цього немає. Він не зобов’язаний відповідати на чужі запити.

В цьому і є проблема. І цей продукт, я думаю, що, з точки зору функціоналу, міг би коштувати кілька тисяч доларів, а може, й більше. Спочатку ми робили все безкоштовно, потім отримували деякі бонуси. Але загалом ми розробляли його більше за ідею.

Ми вже зрозуміли, що є деякі життєві труднощі під час роботи над таким глобальним проєктом. Хтось знаходить роботу, і у нашої команди вже менше часу. Або: «Давайте зробимо зустріч з адміністрацією», «Давайте підпишемо документ», «Давайте ще щось». Це все – бюрократія. На це потрібен час. І у нашої команди його стає все менше. Тому раз на місяць написати: «Що там, як справи?» – зараз складно. Ми переносимо зустрічі, і вже не виходить приділяти цьому стільки уваги, як раніше.

— Я подивилася сайт TRES. Чи легко ним користуватися?

— Так, це важливий елемент розробки. Моя команда – це айтішники, у них все по алгоритмах. Я завжди казав, що потрібно зробити так, щоб звичайний користувач інтуїтивно розумів, куди натискати. Ми це довго опрацьовували, у нас є власний дизайнер. Ми обговорювали: «Тут краще таку кнопочку», «Це прибрати», «Це додати».

Це рік роботи, дійсно. Я не кажу, що у нас вийшов ідеальний продукт, але як бета-версія платформи, де студенти могли звертатися і отримувати відповідь, – це непоганий варіант.

— Як користуватися платформою?

— Все просто, потрібно лише зробити 5 кроків:

1. Заходимо на сайт TRES через Google або особистий кабінет студента СумДУ.
2. Реєструємося через особистий кабінет студента.
3. Натискаємо кнопку «Створити звернення» та обираємо факультет і категорію.
4. Пишемо назву звернення та його зміст.
5. Обираємо параметр звернення (анонімний або приватний звіт) і надсилаємо запит.

— Яка кількість запитів була на початку, коли тільки платформа з’явилася, і яка зараз? Чи змінилася їх кількість?
— Це знову ж таки питання маркетингу та реклами. Я домовлявся з організацією студентського самоврядування, щоб вони робили пости про платформу. Є чати факультетів, де я теж писав про це. Чесно скажу: запитів могло б бути більше. Але більшість студентів просто бачать, що в особистому кабінеті є такий пункт – і не більше.

Ще є проблема, чому, на мою думку, запитів могло б бути набагато більше, ніж зараз. Існують альтернативні платформи, через які деканати вирішують проблеми студентів. Ми ж розробляли цей продукт як централізований, а в результаті все одно виходить децентралізовано.

З одного боку, я розумію, що іншим важливо швидке вирішення проблем. А з іншого боку – це просто Telegram-чат, де сидить один адмін. Він може відповісти, а може й не відповісти – і нічого йому за це не буде. Або заступник декана, який тиждень нічого не читав і не відповідав, тому що в нього інші справи. Тобто, на мою думку, потрібен ще бюрократичний механізм, щоб платформа працювала ефективніше. Наразі вона не використовується на повну потужність.

— Можливо, є якісь цікаві факти про цю платформу?
— Ну, можливо, у студентів виникає питання, чому назва TRES. Закладалася ідея «3S» – Student Support System, тобто «Система підтримки студентів». Ми довго думали над назвою, і вирішили зупинитися на TRES.

Ще один цікавий момент – це цінний досвід для мене. Це досвід організації людей, адже в команді іноді виникали непорозуміння. З деякими людьми ми попрощалися, тому що не було співпраці. Я більше виступав як організатор, як ідейний натхненник, оскільки я сам нічого не програмував.

Другий цікавий момент – це те, що розробка займає дуже багато часу. Особливо на комунікацію з керівництвом університету: пояснити, що ми створюємо, чому це корисно. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти дуже цінує такі ініціативи, і це ще один плюс для університету.  Пригадую яскраві емоції, коли нарешті платформа запрацювала. Основне було те, щоб з'явилася оця кнопочка в особистому кабінеті.

— Як з’явилася команда?

— Ми хотіли провести захід, коли я ще був у студентському самоврядуванні, – «Хакатон». Це коли люди збираються, обговорюють: «О, давайте розробимо те, давайте розробимо це, давайте зробимо ще щось». Відгукнулися чотири людини, а повинно було хоча б двадцять. Я з цими людьми списався, побачив, що вони такі ініціативні, і так ми одне одного знайшли й почали працювати. Саме так створилася платформа TRES.