THEA Ukraine Lead знову об’єднав українських університетських лідерів у Мюнстері – цього разу для глибокої розмови про команди, таланти, конфлікти й управління змінами в умовах війни. On-Site Workshop, що відбувся 26-29 січня 2026 року, став не лише навчальним модулем, а й простором спільної рефлексії та партнерства.
Про ключові результати воркшопу, роботу з change-проєктами та роль міжнародної співпраці – в інтерв’ю з координаторами програми: начальницею управління міжнародного співробітництва, к. пед. н. Аллою КРАСУЛЕЮ, директором департаменту по роботі з персоналом та підготовці науково-педагогічних кадрів, к.е.н. Дмитром ЦИГАНЮКОМ, а також учасницею проєкту – к. політ. н., заступницею директора ННІП Ольгою СТОГОВОЮ.
Ця розмова є продовженням теми: Формуємо лідерство для університетів у час війни: інтерв’ю з представниками СумДУ, координаторами проєкту THEA Ukraine Lead
– THEA Ukraine Lead знову зібрав українських управлінців у Мюнстері. Що для вас означав цей візит?
Алла Красуля: Це був дуже насичений і водночас теплий етап проєкту. On-Site Workshop у Мюнстері – не просто навчальний модуль у межах програми підвищення кваліфікації THEA Ukraine Lead (Training for Higher Education Administrators and Leaders in Ukraine), а простір для глибокої, чесної рефлексії про те, яким має бути лідерство університетів у час війни та радикальної невизначеності. Розмова відбувалася не на рівні абстрактних концепцій, а крізь призму власних управлінських кейсів, особисто пережитих «точок болю» та рішень, які вже сьогодні знаходять своє втілення в практиках українських закладів вищої освіти.
Дмитро Циганюк: Для мене цей візит – про людей. Про команди, які тримають університети в умовах виснаження, постійних змін і ризиків. У Мюнстері ми багато працювали з темами командної динаміки, ролей, відповідальності, конфліктів. Це дуже чесна розмова, без прикрас.
– Ви були не лише учасниками, а й координаторами та тренерами від України. Який блок ви представляли?
Дмитро Циганюк: Наш спільний блок із Аллою Красулею був присвячений темі Talent and Team Management as a Role of Leaders. Ми хотіли показати, що управління талантами – це щоденна відповідальність лідера. Хто перевантажений? Хто недозалучений? Де ми, як керівники, створюємо ризики своїми рішеннями? Де шукати талановитих людей, як розвивати ці таланти та як їх утримувати? Ці питання викликали дуже живу дискусію.
Алла Красуля: Окремим і надзвичайно цінним досвідом стала спільна фасилітація сесії з управління конфліктами разом із колегами з Мюнстерського університету – Петрою Пістор, керівницею проєкту в Wandelwerk, та Йоханною Генріх, проєктною адміністраторкою Wandelwerk (Центрі забезпечення та розвитку якості). Це була командна робота українських і німецьких тренерів, побудована на довірі, відкритості та взаємному розумінні контекстів. Саме тому ця сесія стала одним із найглибших моментів усієї програми, де складні теми звучали щиро, а професійні інструменти поєднувалися з людською підтримкою.
– У програмі брали участь і представники українських університетів як учасники зі своїми change-проєктами. Що можете сказати про цей вимір?
Алла Красуля: Це серце THEA Ukraine Lead. Кожен учасник приїхав зі своїм проєктом змін, над яким працює у власному університеті. Дуже цінно, що серед учасниць була й Ольга Стогова – її проєкт, як і ще 15 з інших українських ЗВО, було відібрано до програми. Project pitches, менторський супровід, зворотний зв’язок – усе це допомагає не «навчатися заради навчання», а реально рухати зміни вперед.
Ольга Стогова: Для мене цей компонент програми був справді визначальним. Робота над власним change-проєктом у постійному діалозі з менторами та колегами допомогла чіткіше структурувати ідеї й подивитися на них з боку. Project pitches і зворотний зв’язок створювали дуже робочу атмосферу – без формальностей, але з відчуттям відповідальності за результат. Саме в такому форматі розумієш, що це не навчання «для галочки», а реальні зміни, які ти можеш і готова впроваджувати у своєму університеті.
– Важливою складовою стали німецькі колеги. Хто саме працював з учасниками і над якими темами?
Дмитро Циганюк: Програма була надзвичайно сильною саме завдяки команді з боку Німеччини. Петра Пістор та Йоханна Генріх з FH Münster супроводжували учасників протягом усього воркшопу, працювали з agile-підходами, командними інструментами, а також створювали ту саму атмосферу довіри характерну для «THEA Ukraine family».
Алла Красуля: Надзвичайно змістовними та інтелектуально насиченими стали сесії д-ра Кая Ганделя (Dr. Kai Handel) з Університету прикладних наук Оснабрюка та професора, д-ра Франка Цігеле Prof. Dr. Frank Ziegele з Центру розвитку вищої освіти (Centre for Higher Education Development, CHE). У своїх виступах вони зосередилися на питаннях формування дослідницької культури, стратегічного управління університетами, ролі рейтингів і ключових показників ефективності (KPI), а також – що особливо важливо – на ризиках «гонитви за цифрами» на шкоду осмисленому, ціннісно виваженому розвитку закладів вищої освіти.
Окремої уваги заслуговує внесок Карстена Шредера (Carsten Schröder) – віцепрезидента Університету прикладних наук Мюнстера (FH Münster), який працював із темами наукової комунікації та партнерських стратегій університетів. Його сесії стали цінною нагодою побачити процеси університетського розвитку зсередини європейської системи вищої освіти та співвіднести їх із викликами, що постають перед українськими університетами.
– Програма включала і виїзні візити. Чому це було важливо?
Алла Красуля: Візити до Німецької служби академічних обмінів (German Academic Exchange Service, DAAD) та Німецької конференції ректорів (German Rectors’ Conference, HRK) у Бонні стали важливим і змістовним доповненням до програми. Під час цих зустрічей нам було представлено особливості діяльності та функціонування національних академічних асоціацій і надінституційних структур, які формують політику й стратегічні рамки розвитку університетів у Німеччині. Для українських управлінців цей досвід був цінним не лише з огляду на натхнення, а передусім як можливість краще зрозуміти механізми роботи таких інституцій та осмислити, які елементи їхніх підходів можуть бути адаптовані до українського контексту розвитку вищої освіти.
– Якщо підсумувати: що головне ви привезли з Мюнстера до України?
Ольга Стогова: Повертаючись із Мюнстера, я привезла з собою чіткіше розуміння ключових проблем українських університетів і можливих шляхів їх вирішення. Візит до Німецької конференції ректорів (HRK) допоміг краще зорієнтуватися в структурі німецької університетської системи та наочно показав, наскільки вирішальною є університетська автономія для ефективного управління й розвитку вищої освіти.
Дмитро Циганюк: Усвідомлення, що резильєнтність університету починається з людей і команд. В українських університетах є багато людей, які прагнуть розвивати свої Alma mater у ці нелегкі часи і вони потребують десь підтримки, десь додаткового поштовху, а десь – просто познайомитись з колегами з інших університетів і побачити, що вони не одні. Саме на це і спрямований THEA Ukraine Lead.
Алла Красуля: І, безумовно, – відчуття сильного міжнародного партнерства. THEA Ukraine Lead – це не про «допомогу зверху», а про спільне мислення, рівноправний діалог і спільну відповідальність за майбутнє української вищої освіти. Зустрічі з колегами в Мюнстері стали для нас ще одним переконливим підтвердженням: ми не самі, а українські університети мають власний голос і вагоме місце в європейській академічній спільноті. Важливим підсумком проєкту стане наукова публікація, присвячена питанням управління в умовах кризи, розвитку резильєнтності та післявоєнної відбудови університетів. Підготовка цього видання здійснюється за фінансової підтримки Федерального міністерства досліджень, технологій та космічного простору Німеччини (BMFTR) через Німецьку службу академічних обмінів (DAAD).
THEA Ukraine Lead: Training for Higher Education Administrators and Leaders in Ukraine продовжує об’єднувати українських та європейських партнерів навколо розвитку лідерства, стійкості й стратегічних змін у вищій освіті.
Спілкувалась Галина Левицька.
(Photo: FH Münster/Michelle Liedtke)


укр
eng