укр 
eng 
На сторінках СумДУ в соціальних мережах опубліковано більше десяти «Щоденників війни» – розповідей наших студентів і викладачів про події їхнього життя після 24 лютого.
Перший щоденник надіслала студентка спеціальності «Журналістика» Анастасія САБЧУК. Дівчина розповіла про те, як залишала рідний Тростянець під обстрілами та свистом снарядів, як дізналася про пошкоджені вікна в корпусах СумДУ, поділилась емоціями і вірою в майбутнє: «Мій рідний універ, ти вистоїш, і вся Україна вистоїть, і ми ще всі разом на площі СумДУ будемо святкувати перемогу!».
Своїми спогадами та віршами, написаними під впливом воєнних подій, поділився студент спеціальності «Медицина» Олександр БІРІН. Страх і розгубленість, які відчував хлопець у перші дні війни, згодом трансформувалися в творчу енергію та сприяли переосмисленню навколишньої дійсності: «Одразу скажу, що війна це зло і її потрібно зупинити, але це і не привід тремтіти від страху, це привід для дії, для допомоги нашим солдатам та населенню, що постраждало, привід зробити переоцінку цінностей в житті і жити далі, заради себе та України».
Студентка факультету електроніки та інформаційних технологій Яна ЄВДОКІМОВА розповідає: до останнього не вірила, що може розпочатися війна і світ навколо зміниться. «Але одне у нас залишилось незмінним, – зазначає студентка, – ми хочемо повернутись в університет, жити великою родиною в гуртожитку та просто бути щасливими людьми під мирним небом!».
Про те, що таке війна, майбутня журналістка Ольга ПОКОЙНА відчула ще в 2014 році. Дівчина родом із Донеччини. Свій щоденник вона надіслала з Ужгорода, де наразі й сама допомагає біженцям. «Я хочу вірити в те, що війна скоро скінчиться, адже жертв і так забагато, – ділиться емоціями Ольга. – Але не хочеться просто закінчення цього жахіття – хочеться, аби наша країна вистояла і перемогла».
Студенти-іноземці, які напочатку війни перебували в Сумах, також долучилися до проєкту #сумуду_щоденники_війни. У своєму щоденнику студентка НН медичного інституту Швета РАДЖ розповідає про перші дні російського вторгнення та евакуацію. Тим не менш, вона сповнена рішучості повернутися до Сум, адже знає: «Хоч би що трапилося, Бог захистить це місце, і я повернуся сюди. Це не може бути моїм прощанням, Суми – мій другий дім. Я мушу повернутися».
Кожен день війни – ціла історія, спільна для країни, міста, родини, і своя для кожного. Старша викладачка кафедри управління Юлія ОПАНАСЮК розповідає: «Найстрашнішим для мене став той день, коли авіаударом було знеструмлене місто. Ти боїшся, що замерзнеш, що не вистачить води, але найстрашніше – не буде світла. І ти не зможеш побачити сигнал тривоги, не встигнеш спуститися в сховище, не зможеш запитати про близьких та рідних». А далі – непросте рішення поїхати, дорога до Польщі тривалістю в п’ять довгих діб і плани на майбутнє, адже «нашу країну потрібно буде відбудовувати! І саме МИ зможемо зробити її ще краще!».
Свою щоденну історію має й сам університет. Як розповів проректор Олександр БРІЖАТИЙ, у підвальних приміщеннях корпусів та гуртожитків СумДУ було організовано сховища для мешканців міста, студентів і працівників, облаштовано укриття додатковим освітленням, запасом води та медикаментами.
Також було прийняте рішення провести ревізію інвентарю хімічного захисту, скомплектувати протигази по розмірах та у випадку хімічної тривоги – забезпечити їх видачу. Цим займалася команда, до складу якої увійшли працівники університету, викладачі кафедри військової підготовки та студенти Громадського формування «Спарта» СумДУ. Також були підготовлені інструктори, які могли б надати допомогу населенню щодо порядку дій та користування засобами індивідуального захисту у разі хімічної загрози. Університетська клініка забезпечувала консультування в режимі онлайн, а у випадку необхідності готова була надавати медичну допомогу. Медпрацівники скомплектували медичні аптечки, підготували інструкції щодо надання домедичної допомоги.
«СумДУ показав ефективну роботу менеджменту, працівників та волонтерів при підготовці до цивільного захисту населення під час війни та, можна вважати, успішно пройшов випробування» – зазначив Олександр БРІЖАТИЙ.
Проєкт #сумуду_щоденники_війни триває, і організатори проєкту чекають на нові історії – сторінки великої книги майбутньої перемоги.
СумДУ вистояв – і ти вистоїш!