Олена Єременко – студентка 4 курсу навчально-наукового медичного інституту СумДУ, яка вже сім років працює на станції екстреної медичної допомоги у Сумах. Вона розповіла про свій шлях у медицині, виклики на роботі та про те, як їй вдається поєднувати навчання з такою відповідальною роботою.

Як виникло ваше бажання стати лікарем?

— Мрія бути лікарем виникла ще в дитинстві. Я лікувала свої іграшки та з цікавістю дивилася серіали про лікарів. Це бажання супроводжувало мене завжди і з кожним роком ставало тільки сильнішим.

Ви працюєте на "швидкій допомозі" вже сім років. Як поєднуєте це з навчанням?

— Так, поєднувати роботу і навчання складно, але це дуже цінний досвід. Робота на "швидкій" допомагає розвивати навички лідера, вміння працювати в команді, швидко приймати важливі рішення, які часто впливають на життя пацієнтів. Кожен виклик — це нова ситуація, новий досвід.

Що вам подобається найбільше у вашій роботі?

— Найбільше мені подобається бачити результат своєї праці — коли після надання допомоги стан пацієнта одразу поліпшується. Також ціную підтримку колег. Інколи, після важкого виклику, коли тебе вислухають, відчуваєш емоційне полегшення.

Які виклики були найважчими?

— Найбільш складні виклики — це виїзди на "прильоти". Пам'ятаю один із них на вулиці Ковпака, де було багато постраждалих, яких потрібно було швидко сортувати і надавати допомогу. Це був один з найвідповідальніших моментів.

Чи допомогла вам ця робота в професійному розвитку?

— Так, завдяки роботі на екстренці я мала можливість пройти курси за кордоном. Я їздила на навчання в Польщу по програмі TCCC (Tactical Combat Casualty Care) і отримала міжнародний сертифікат. Це був важливий досвід, який допоміг мені ще більше вдосконалити свої навички.