Палермо (Італія) стало місцем зустрічі європейських і українських експертів, які спільно шукали відповіді на питання захисту та підтримки академічної свободи у сфері вищої освіти України. До цього діалогу долучилася й команда Сумського державного університету в межах  проєкту Erasmus+ FreeAc (2023-1-AT01-KA220-HED-000164930). Захід проходив за організаційної підтримки одного з партнерів консорціуму проєкту CESIE.

Від СумДУ у зустрічі взяли участь Дмитро ЦИГАНЮК, к. екон. н., директор департаменту по роботі з персоналом та підготовці науково-педагогічних кадрів, тематичний керівник проєкту Promoting Academic Freedom in Ukraine (FreeAc), та Алла КРАСУЛЯ, к. пед. н., начальниця управління міжнародного співробітництва. На запрошення СумДУ до зустрічі стейкхолдерів також долучилися Дмитро ШЕРЕНГОВСЬКИЙ к.політ.н., проректор із зовнішніх зв’язків та суспільного служіння Українського Католицького Університету, та Інна КОБЛЯНСЬКА, к.е.н., завідувачка кафедри міжнародних економічних відносин СумДУ. Також у зустрічі взяв участь Віталій НОСОК, керівник експертної групи з технологічного розвитку директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України, що дозволило розширити експертний діалог та забезпечити міжінституційний підхід до напрацювання рішень.

Зустріч у Палермо була організована як стратегічна лабораторія в межах Робочого пакета 4 проєкту FreeAc, спрямованого на розробку Strategic Outlook – довгострокового бачення відновлення академічної свободи у вищій освіті України. На відміну від традиційних конференцій, формат заходу передбачав спільну роботу з аналітичними даними та трансформацію результатів дослідження у конкретні політичні й управлінські рішення.

Згідно з представленими під час зустрічі результатами спільного дослідження, повномасштабна війна росії проти України спричинила глибокі трансформації у секторі вищої освіти: руйнування інфраструктури, масове переміщення студентів і викладачів, обмеження мобільності та міжнародної співпраці, фінансову нестабільність і зростаючий тиск на академічну свободу. Учасники працювали в тематичних фокус-групах, зокрема щодо проблем відтоку кадрів, академічної свободи та управління, європейської інтеграції і забезпечення якості, а також інституційної стійкості та фінансової стабільності.

Зокрема, Дмитро ЦИГАНЮК працював у групі, що зосереджувалася на питаннях інституційної стійкості та сталого фінансування університетів у кризових умовах. «Участь у FreeAc Expert Meeting дозволила не лише представити власний досвід функціонування університету в умовах війни, а й інтегрувати його у ширший європейський контекст. Важливо також було почути позицію Міністерства освіти та науки України щодо наявних проблем з реалізацією фінансової автономії університетів під час воєнного стану, а також напрями подальшого реформування вищої освіти. Напрацьовані під час зустрічі пропозиції та рекомендації стануть основою для подальших кроків як на інституційному, так і на національному рівнях», -  зазначив Дмитро Циганюк.

Алла КРАСУЛЯ долучилася до роботи фокус-групи, присвяченої проблематиці відтоку кадрів та мобільності, де разом з міжнародними партнерами аналізувала ризики трансформації тимчасового переміщення у довгострокову втрату людського капіталу. Коментуючи результати дискусії, вона зазначила: «Сьогодні наше завдання – переосмислити відтік кадрів не як втрату, а як потенціал для розвитку. Йдеться про перехід від одностороннього відтоку фахівців (brain drain) до їхньої циркуляції (brain circulation), коли мобільність стає двостороннім процесом обміну знаннями, досвідом і можливостями. Лише створивши умови для повернення, співпраці та активної участі українських науковців у міжнародних академічних спільнотах, ми зможемо перетворити академічну мобільність на взаємовигідний процес для всіх його учасників».

До обговорень також долучилися запрошені експерти. Зокрема, Дмитро ШЕРЕНГОВСЬКИЙ працював у напрямі «Європейська інтеграція та забезпечення якості». «Війна показала, що академічна свобода більше не може сприйматися лише як внутрішня справа університетів. В українському випадку вона стала індикатором стійкості демократичної системи та частиною процесу європейської інтеграції. Для Європейського Союзу сьогодні критично важливо не лише підтримати фізичне відновлення українських університетів, а й зберегти людський, інтелектуальний та науковий потенціал України як майбутньої частини європейського освітнього і дослідницького простору. Водночас саме війна поставила перед Європою значно ширше питання: чи готова європейська модель вищої освіти до тривалих криз? Фактично Україні доводиться формувати своєрідний “план Б” для Європейського простору вищої освіти – з новими підходами до академічної стійкості, забезпечення якості, мобільності та управління в умовах системних потрясінь. І парадоксально, але саме український досвід сьогодні може стати одним із джерел переосмислення того, як європейські університети мають діяти у світі постійної нестабільності. Саме тому проєкт FreeAc є важливим як майданчик, де формується не лише освітня аналітика, а й довгострокове бачення того, як поєднувати безпекову стійкість, інституційну автономію та європейські стандарти врядування», - наголосив Дмитро Шеренговський.

Інна КОБЛЯНСЬКА долучилася до фокус-групи «Академічна свобода та урядування», підсилюючи дискусію власною експертизою та міжінституційним баченням. Аналізуючи вплив обмежень, зумовлених військовим станом, на стан академічної свободи в Україні, вона  підкреслила: «Академічна свобода не є сектор-специфічним поняттям; вона тісно переплітається з академічною доброчесністю, а отже, і з ціннісними основами розвитку суспільства. Таким чином, наявні обмеження академічної свободи звужують потенціал розвитку країни у довгостроковій перспективі, зокрема його знаннєву, наукову та ціннісну складові. Погоджуючись з тим, що ряд обмежень є необхідними з точки зору безпеки, слід водночас звертати увагу на ризики нормалізації таких  обмежень поза межами кризового періоду». 

Символічно, що зустріч відбулася саме в Палермо – місті, де у 2025 році ректори та президенти університетів альянсу FORTHEM підписали декларацію на захист академічної свободи. Таким чином, дискусія в межах FreeAc стала логічним продовженням європейського діалогу щодо ролі університетів у захисті демократичних цінностей та академічної автономії.

Участь СумДУ у цьому заході також є послідовним продовженням інституційної політики університету у сфері академічної свободи. Напередодні СумДУ затвердив власну Політику захисту академічної свободи – один з небагатьох прикладів в Україні, коли ця цінність не лише декларується, а й закріплюється у вигляді окремого нормативного документа. За даними моніторингу команди FreeAc, лише близько восьми українських університетів мають подібні документи, тоді як у більшості закладів питання академічної свободи залишається фрагментарно представленим або взагалі відсутнім у публічному полі.

Сумський державний університет і надалі активно долучатиметься до міжнародних ініціатив, спрямованих на зміцнення академічної свободи, розвиток партнерств та формування стійкої моделі вищої освіти України в умовах тривалих викликів.

#FreeAc #AcademicFreedom #ScholarsAtRisk #HigherEducation #StudentAdvocacy #EHEA #Ukraine #InternationalCooperation