Дата публікації:
19 листопада 2026
Кількість переглядів:
7
Поділитися:

Як зберегти академічну свободу під час війни? Чи можна перетворити відтік науковців на міжнародний обмін знаннями? І як зробити так, щоб стійкість українських університетів стала основою їхнього розвитку, а не нескінченним випробуванням на витривалість?

Ці питання опинилися в центрі міжнародної дискусії, що відбулася 10 листопада 2026 року в Університеті Граца (Австрія) під час фінального заходу проєкту Erasmus+ FreeAc (2023-1-AT01-KA220-HED-000164930).   

Сумський державний університет на заході представила очільниця Управління міжнародного співробітництва, к.пед.н, доцентка Алла КРАСУЛЯ, яка виступила спікеркою панельної дискусії «Ukrainian Higher Education under Prolonged Uncertainty – From Recommendations to Action» («Українська вища освіта в умовах тривалої невизначеності: від рекомендацій до дій»).

Зустріч об'єднала представників українських та європейських університетів, Міністерства освіти і науки України, академічної діаспори, зокрема, Української наукової діаспори в Австрії (USciDA) та міжнародних організацій. Головною темою став перехід від реагування на воєнні виклики до системних змін, які визначатимуть майбутнє української вищої освіти.

Від досліджень до конкретних рішень

Центральною подією зустрічі стала презентація Strategic Outlook for Ukrainian Higher Education: From Resilience to Transformation – стратегічного бачення розвитку української вищої освіти до 2035 року, підготовленого World University Service (WUS) Austria на основі досліджень, експертних консультацій та напрацювань міжнародної команди FreeAc.

Документ визначає шість взаємопов'язаних пріоритетів: збереження академічної свободи та університетської автономії, перехід від відтоку інтелектуального потенціалу до циркуляції знань (англ. brain circulation), поглиблення європейської інтеграції, відновлення дослідницького потенціалу, зміцнення інституційної стійкості та залучення університетів до відновлення й демократичного розвитку України. Важливо, що стратегія не пропонує просто повернути систему вищої освіти до довоєнного стану. Йдеться про створення університетів, здатних не лише долати кризи, а й визначати майбутнє своїх громад і країни.

Підґрунтям для документа, зокрема, стали результати міжнародної експертної зустрічі в Палермо, що відбулася у квітні 2026 року за участі представників СумДУ. Якщо тоді учасники спільно формували стратегічні орієнтири, то в Граці обговорювали вже практичні кроки для їх реалізації.

Коли стійкість – не метафора, а щоденна реальність

У панельній дискусії, яку модерувала представниця Університету Граца, координаторка проєкту, докторка Ліза ГЕШЛЬ (Lisa Heschl), взяли участь представники МОН України, європейської академічної спільноти, української наукової діаспори та міжнародних організацій. Особливу увагу учасників панельної дискусії привернув особистий досвід пані Алли КРАСУЛІ, яка разом зі своєю командою УМС та багатьма колегами СумДУ продовжує працювати в Сумах – лише за 30 кілометрів від російського кордону. Розповідаючи про щоденну реальність прифронтового університету, вона наголосила, що для його академічної спільноти війна – це не лише питання безпеки чи зруйнованої інфраструктури, а й постійне випробування здатності навчати, досліджувати та розвиватися.

«Для нас геополітика – не абстрактне поняття. Іноді геополітика – це буквально звук: звук дронів, вибухів і повітряних тривог», – зазначила Алла Красуля, пояснюючи, в яких умовах сьогодні працюють українські університети.

Водночас головний акцент її виступу стосувався менш очевидної, але не менш серйозної загрози – поступового виснаження академічних команд. Викладачі й науковці змушені одночасно бути педагогами, дослідниками, волонтерами, підтримувати свої родини та знаходити сили для професійного розвитку. Саме тому, на переконання представниці СумДУ, важливо переходити від героїчного подолання щоденних криз до створення системних механізмів інституційної стійкості.

«Наші люди виснажені. Ми маємо розуміти, що стійкість університету залежить від стійкості людей. А людська стійкість – не безмежний ресурс», – підкреслила Алла Красуля.

Ця думка стала важливим доповненням до рекомендацій FreeAc: захист академічної свободи неможливий без підтримки тих, хто щодня забезпечує роботу університетів. Ідеться не лише про юридичні гарантії та автономію закладів освіти, а й про інвестиції в людей, їхній добробут, професійний розвиток і здатність продовжувати викладацьку та дослідницьку діяльність навіть за умов тривалої невизначеності.

Окремою темою стала підтримка науковців, які залишаються в Україні. Учасники дискусії обговорили механізми залучення академічної діаспори, спільні дослідження, подвійні афіліації та віртуальну мобільність. 

На думку представниці СумДУ, важливо не протиставляти тих, хто виїхав, і тих, хто залишився. Натомість необхідно створювати умови для постійного обміну знаннями, досвідом та ідеями незалежно від географічного розташування науковців.

Ще один важливий акцент – перехід від міжнародної підтримки до повноцінного партнерства. Українські університети мають бути не лише учасниками європейських проєктів, а й співтворцями їхнього змісту, ініціаторами досліджень і координаторами міжнародних консорціумів.

Для СумДУ це вже частина повсякденної практики: університет активно розвиває співпрацю в межах Erasmus+, DAAD, Horizon Europe, європейських університетських альянсів та міжнародних освітніх і дослідницьких мереж.

Ukrainian Voices: коли голос української науки звучить у Європі

Важливою цінністю FreeAc стали не лише стратегічні рекомендації, а й створені в межах проєкту можливості для українських дослідників.

Одна з найцікавіших ініціатив – Ukrainian Voices: Academic Freedom in a Changing World – серія відкритих лекцій українських науковців для міжнародної академічної аудиторії. Цей формат дав змогу представити європейським колегам українські дослідження, подискутувати про актуальні виклики та налагодити нові професійні контакти. Тематика лекцій охоплювала широкий спектр питань – від академічної свободи, інформаційних маніпуляцій і культурної стійкості до сталого розвитку, правосуддя та соціального підприємництва.

Особливо приємно, що серед спікерів Ukrainian Voices були й науковці СумДУ. Зокрема, Інна МАКАРЕНКО представила дослідження про російську наукову систему та редакційні практики, а Олексій ПЛАСТУН виступив із лекцією про використання науки в російській пропаганді та проблему захоплених українських університетів.

Це яскравий приклад того, як міжнародний проєкт створює простір не лише для розмов про українську науку, а насамперед для самої української науки та її голосу в європейському академічному середовищі.

Серед інших результатів FreeAc – дослідження становища переміщених представників академічної спільноти, аналіз освітніх потреб, спільні наукові напрацювання, а також міжнародна літня школа в Познані, присвячена академічній свободі в умовах збройних конфліктів. Ці ресурси залишаються корисними для викладачів, дослідників, університетських управлінців та всіх, хто працює над розвитком української вищої освіти.

Майбутнє українських університетів формується вже сьогодні

Фінальна зустріч у Граці стала підсумком майже трирічної співпраці партнерів FreeAc з України та європейських країн. Водночас вона засвідчила, що завершення проєктного циклу не означає завершення професійного діалогу та партнерств.

Для СумДУ участь у FreeAc – це можливість не лише долучатися до формування міжнародних рекомендацій, а й привносити до них досвід університету, який працює в умовах війни, зберігає свою академічну спільноту та розвиває міжнародні зв'язки.

«Відновлення університетів – це значно більше, ніж реконструкція будівель, лабораторій чи аудиторій. Це передусім люди, їхні знання, довіра, професійні зв'язки та спільна відповідальність. Наше завдання – не просто повернути університети до того стану, в якому вони були до війни, а створити університети, яких Україна потребуватиме після її завершення», – підсумувала Алла Красуля.

Саме перетворення досвіду стійкості на довгострокову інституційну спроможність стало головним меседжем зустрічі та одним із ключових орієнтирів подальшої міжнародної співпраці СумДУ.

Проєкт Promoting Academic Freedom in Ukraine (FreeAc, № 2023-1-AT01-KA220-HED-000164930) реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах програми Erasmus+. Координатор – Університет Граца (Австрія). Сумський державний університет є партнером проєкту.

Сумський державний університет,
вул. Харківська, 116, вул. Петропавлівська, 59,
м. Суми, Україна, 40007, 40014

Контакти для екстреного зв'язку
Інша контактна інформація
Доступ до публічної інформації

Сумський державний університет
вул. Петропавлівська, 57,
Кабінет К3-120
e-mail: info@inform.sumdu.edu.ua

Сумський державний університет
вул. Петропавлівська, 59,
Кабінет К3 102
e-mail: info@media.sumdu.edu.ua