Міжнародне партнерство народжується не лише завдяки грантам чи офіційним угодам, а передусім завдяки людям, які готові довіряти одне одному і працювати заради спільної мети. Саме такою стала співпраця Сумського державного університету та європейського альянсу FilmEU, результатом якої став міжнародний проєкт FilmEU Without Borders – Ukraine. Через особисті історії студентів, викладачів і співробітників СумДУ він знайомить європейську аудиторію з українською освітою, що продовжує жити, розвиватися та відкривати нові можливості попри війну. Про створення проєкту, його значення для університету та перспективи подальшої співпраці розповідає начальниця Управління міжнародного співробітництва СумДУ Алла КРАСУЛЯ.

- Пані Алло, сьогодні Сумський державний університет активно розвиває співпрацю з європейськими університетськими альянсами, зокрема E³UDRES², NEOLAiA та FilmEU. Якщо перші два вже добре відомі університетській спільноті, то співпраця з FilmEU лише набирає обертів. З чого почалася ця історія?

- Якщо говорити відверто, це історія не про один проєкт. Це історія про відновлення довіри й партнерства. Співпраця СумДУ з FilmEU має своє підґрунтя ще з часів проєкту DESTIN, коли кафедра журналістики та філології активно співпрацювала з європейськими партнерами. Потім, як це часто буває, змінилися команди, змінилися пріоритети, а війна взагалі перекроїла реальність українських університетів. Проте людські контакти нікуди не зникли. Коли я очолила Управління міжнародного співробітництва, для мене було важливо не лише створювати нові партнерства, а й «реанімувати» ті, які вже мали міцний фундамент.

- Одним із таких напрямів став саме FilmEU?

- Насправді ця історія почалася значно раніше. Від самого початку я запросила долучитися до цієї ініціативи колег із кафедри журналістики та філології – Марину САДІВНИЧУ та Наталію ПОНОМАРЕНКО, які стали для мене надійною опорою у внутрішній комунікації з кафедрою та допомагали координувати роботу на всіх етапах підготовки. Щиро вдячна також завідувачу кафедри Володимиру САДІВНИЧОМУ та декану факультету іноземної філології та соціальних комунікацій Олені СУШКОВІЙ за підтримку цієї ініціативи.

Після численних робочих зустрічей із колегами FilmEU, обговорення ідеї та кропіткої підготовчої роботи ми разом із проректором Іваном КОЗІЄМ долучилися до зустрічі міжнародних офісів Альянсу. Там презентували профіль СумДУ, досвід університету в умовах війни, потенціал для академічної мобільності, спільних освітніх проєктів і нових міжнародних ініціатив. Ця зустріч стала важливим етапом розвитку співпраці, адже ми заручилися підтримкою керівництва університету й отримали можливість перевести окремі ідеї у площину конкретних спільних проєктів. Саме після цього співпраця з FilmEU отримала новий імпульс. І сьогодні особливо приємно, що вже можемо говорити про перший завершений спільний проєкт.

- І що особливо цінно – цей проєкт був реалізований без окремого фінансування?

- Саме так. Мені навіть хочеться окремо це підкреслити. Увесь цикл – від формування ідеї, численних переговорів із партнерами, погодження концепції, організації записів, комунікації між університетами різних країн, координації графіків, супроводу учасників до фінального релізу – був реалізований повністю на громадських засадах. Це був той випадок, коли рушійною силою стали ентузіазм, довіра та бажання зробити щось справді важливе. Саме тому цей результат для мене має особливу цінність.

- Розкажіть про саму ідею подкастів.

- Початкова концепція народилася всередині спільноти FilmEU. Подкаст мав стати голосом студентів та випускників європейських університетів, платформою, де можна відкрито говорити про професійний шлях, творчість, виклики, міжнародну співпрацю та життя молодих митців. Його місія – підтримувати молодих кінематографістів і медійників, допомагати їм знаходити відповіді на професійні виклики та створювати європейську спільноту через історії людей.

Під час наших розмов із колегами нам запропонували зробити спеціальний цикл FilmEU Without Borders – Ukraine. Адже за межами України про нашу країну часто знають через статистику війни. Ми ж хотіли показати людей. Не героїв із газетних шпальт. Не цифри. А звичайних викладачів і студентів, які щодня навчаються, працюють, будують міжнародні проєкти, попри повітряні тривоги, обстріли та невизначеність. Саме так народилася ідея чотирьох історій – до символічної дати чотирьох років повномасштабної війни.

- Головними героями стали четверо представників СумДУ, зокрема факультету іноземної філології та соціальних комунікацій. Чому саме вони?

- Насправді це був дуже непростий вибір. Колеги з FilmEU одразу сказали, що їм цікаво почути не абстрактну розповідь про університет під час війни, а історії конкретних людей – тих, хто працює зі словом, комунікацією, журналістикою, перекладом, міжнародною співпрацею. Людей, які щодня створюють наративи, допомагають іншим осмислювати події та будувати діалог зі світом.

Ми довго думали, кого запросити до цього проєкту. Адже розповідати про власний досвід війни – непросто. Це потребує великої внутрішньої сміливості, і далеко не кожен готовий відкривати свої переживання перед міжнародною аудиторією.

У підсумку ми обрали чотири різні історії, які разом створюють багатогранний портрет нашого університету. Це історії студента, студентки, викладачки та міжнародниці. Чотири різні професійні й життєві перспективи, об'єднані одним – любов'ю до свого університету та бажанням чесно розповісти світові, як сьогодні живе українська освіта.

Захар ЮВКО – голос студентського журналістського покоління, яке дорослішає під час війни. Захар – магістрант спеціальності «Журналістика» та журналіст сумського медіа «ЦУКР». Він представляє покоління молодих українців, чиє професійне становлення відбувається в умовах повномасштабної війни. У розмові зі студенткою Institute of Art, Design and Technology (Ірландія) Регіною ЗАГОНІ вони говорять про навчання, перші кроки в професії, життя в прифронтовому місті та про те, як війна змінює світогляд молодої людини. Це щирий діалог двох студентів із різних країн, які намагаються зрозуміти реальність одне одного.

Анна МЕРХЕЛЬ – історія складного вибору та безперервності освіти. Анна – студентка кафедри германської філології, майбутня перекладачка. Через війну вона була змушена переїхати до Польщі, однак не перервала навчання в СумДУ, а продовжила здобувати освіту дистанційно. У розмові зі студенткою VIA University College Оксаною БАБИЧ Анна розповідає про вимушену міграцію, збереження зв'язку з рідним університетом, власну ідентичність і майбутнє української молоді.

Історія від пані Олени БОНДАРЕНКО про освіту як форму спротиву. Заступниця декана факультету ІФСК, доцентка Олена Бондаренко, представляє історію викладача, який щодня підтримує студентів навіть тоді, коли навколо триває війна. Це, мабуть, один із найемоційніших випусків серії. Пані Олена говорить не лише про викладання в умовах постійної небезпеки, а й про відповідальність педагога, про силу освіти як форми спротиву, про підтримку студентської спільноти та про власну сім'ю, члени якої нині захищають Україну в лавах Збройних Сил. Її співрозмовницею стала українська режисерка, дослідниця та викладачка Університету Лузофона Анастасія МАКСИМЧУК.

Мені також запропонували стати однією з героїнь цього проєкту. У своєму епізоді я, Алла КРАСУЛЯ, розповідаю про міжнародну співпрацю під звуки сирен. Ця історія дещо відрізняється від інших, адже вона показує університет очима людини, яка поєднує кілька професійних ролей – викладачки, дослідниці та керівниці міжнародного офісу СумДУ. У розмові ми говорили про те, як університет продовжує розвивати міжнародне партнерство, брати участь у європейських проєктах і будувати нові академічні зв'язки, перебуваючи лише за тридцять кілометрів від російського кордону. Це також розмова про особистий досвід – про втрати, які пережила наша університетська спільнота, про зруйновані війною простори й водночас про нові можливості, що народжуються завдяки міжнародній солідарності. Адже сьогодні міжнародне співробітництво – це вже не лише про інтернаціоналізацію. Це про довіру, підтримку, стійкість, людські зв'язки та спільну відповідальність за майбутнє української освіти.

- За кожним подкастом стояли також європейські співрозмовники?

- Саме це, на мою думку, стало однією з найбільших цінностей проєкту. Кожну українську історію слухала людина з іншої країни, і завдяки цьому народжувався не монолог про війну, а справжній діалог, заснований на довірі, емпатії та бажанні зрозуміти одне одного.

Щиро вдячна Лінді КЕРРОЛЛ та Крістіні РЕЙНОЛЬДС за віру в цю ініціативу, постійну підтримку й готовність зробити українські історії частиною спільного європейського діалогу в межах FilmEU.

Особлива подяка Анастасії МАКСИМЧУК (Lusófona University, Португалія) – авторці ідеї Podcast Club і спеціального випуску FilmEU Without Borders – Ukraine. Саме вона стала тим містком, який поєднав СумДУ та FilmEU, супроводжуючи проєкт від народження ідеї до його успішної реалізації.

І, звичайно, дякую всім студентам-журналістам і модераторам інтерв'ю, які з великою чутливістю працювали над цими розмовами. Зокрема, Христині ЙОСІФОВІЙ (NATFA, Болгарія), яка провела наше інтерв'ю надзвичайно професійно, делікатно й щиро. Саме такі розмови допомагають будувати взаєморозуміння між людьми та країнами.

- Особливістю проєкту стало те, що до нього долучилися студенти університетів-партнерів FilmEU. Що, на Вашу думку, дало таке міжнародне студентське спілкування?

- Так, і саме це робить проєкт особливим. Він не створювався “для студентів”. Він створювався разом зі студентами.

Дякую Захару ЮВКУ та Анні МЕРХЕЛЬ за сміливість поділитися власними історіями. Щиро вдячна всім студентам-журналістам, які долучалися до організації, комунікації, підготовки матеріалів і підтримували цей процес.

Саме такі ініціативи показують, що міжнародна співпраця – це не лише міжінституційні угоди. Передусім це люди.

- Що цей проєкт означає для СумДУ?

- Для мене це значно більше, ніж 4 подкасти. Це підтвердження того, що навіть університет, який працює за кілька десятків кілометрів від лінії бойових дій, може бути активним учасником європейського академічного простору.

Це приклад того, як міжнародна співпраця перетворюється на гуманітарну дипломатію. І, мабуть, найголовніше – це лише початок. Сьогодні ми вже обговорюємо нові спільні ініціативи з FilmEU: участь СумДУ в Podcast Club, академічні активності, розвиток мобільності, Creative Europe, а також нові міжнародні проєкти, які відкриватимуть ще більше можливостей для наших студентів і викладачів.

Мені дуже хочеться, щоб ця історія стала прикладом того, що великі міжнародні проєкти починаються не лише з грантів чи фінансування.

Вони починаються з людей, які готові повірити одне в одного.

Слухайте подкасти за посиланнями:

Ep1 | FilmEU Podcast Special Edition: FilmEU Without Borders – Ukraine | Sumy/Dublin. Zakhar Iuvko

Ep2 | Special Edition: FilmEU Without Borders – Ukraine | Sumy/Sofia. Dr Alla Krasulia

Ep3 | Special Edition: FilmEU Without Borders – Ukraine | Sumy/Aarhus. Student Anna Markhel

Ep4 | Special Edition: FilmEU Without Borders – Ukraine | Sumy/Lisbon. Dr Olena Bondarenko